Технологія обробки шкіри

« Немає більшої насолоди, як насолода творити.»

М. Гоголь

І. Технологія обробки шкіри

          Шкіра - унікальний природний матеріал, без якого немислимо уявити наше життя. Ми одягаємося в шкіряний одяг, віддаємо перевагу шкіряному взуттю. Дуже популярною стала шкіра в інтер'єрі житлових приміщень, ми прикрашаємо оселю предметами декоративно-ужиткової майстерності. Жодна модниця не залишиться байдужою до аксесуарів зі шкіри: браслетів, кольє, кулонів, кліпсів.

      Ще до нашої ери людина займалася скотарством, на базі якого з'явилося шкіряне виробництво. Про це свідчать наскельні зображення. Первісні люди виробляли зі шкіри вбитих тварин одяг, взуття, човни. Зі шкіри робити навіть посуд. Фляги, черпаки та інше слугували людям до 40-50 років.

        Зараз вироби зі шкіри ввійшли до нашого життя в першу чергу, як художні вироби, які задовольняють естетичні потреби людини. Це, насамперед, тяжіння людини до краси, бажання бачити біля себе не стандартні масові вироби, а предмети ручної роботи. Вироби декоративного мистецтва, виконані власноруч, відрізняються живою, теплою енергетикою, поетичністю і, насамперед, неповторністю та оригінальністю. Навіть найкращий майстер не зможе повторити двох однакових виробів.

         Удомашньому вжитку, як правило, шкіру використовують в утилітарних цілях. Зі шкіри шиють одяг, головні убори тощо. Але поряд з необхідними речами зі шкіри роблять оригінальні вироби, такі як панно на стінут або прикраси. Виробами зі шкіри оздоблюють вбрання.

     Робота зі шкірою приваблює і дітей. Тому в мене виникла ідея реалізувати шкіряну пластику на уроках трудового навчання. Діти з великим інтересом займаються шкіряною пласти кою. Їм особливо подобається виготовляти декоративні вироби зі шкіри . Процес викликає у дітей інтерес до інструментів для обробки шкіри - свічок, шила, сірників, шпильок, nінцетів, бульок. У процесі роботи учні вирізають, розрівнюють, приклеюють шматочки шкіри і тим самим масують акуnунктурні точки на пальцях, що стимулює роботу всіх внутрішніх органів, розвиває моторику рук, nокращує психічний стан дитини. Заохочуючи дитину до цієї копіткої справи, ми стимулюємо їі творчий розвиток, зближуємося з нею духовно, що дає поштовх на політ фантазії, формуємо естетичний смак дитини.

         Міцна, тонка, еластична шкіра завжди цінувалась. Обробка натуральної шкіри займає багато часу, що підвищує '[1 собівартість. З часом людина створила штучну шкіру. Вона дешевша, але ж за певної обробки втрачає деякі свої якості, що виключає їІ використання для деяких робіт. Так, для виготовлення панно можливо використовувати як натуральну, так і штучну шкіру. А для виготовлення прикрас, аксесуарів треба використовувати тільки натуральну шкіру. Натуральна шкіра відрізняється від штучної зворотним боком, який являє собою волокнисту поверхню - бахтарму. Бахтарма зовні нагадує замшу або оксамит.             Натуральність шкіри можна перевірити за допомогою палаючого сірника або запальнички. Край натуральної шкіри стягує поверхню та приймає округлу ФОРМУ, не залишаючи дірок. Цим способом користуються під час обробки шкіри для прикрас.

Умілі руки знайдуть пристосування для маленьких клаптиків шкіри, годиться також стара шкіра. На уроках ми використовуємо, як правило, відходи нової шкіри, щоб виключити час на реставрацію старої шкіри та з санітарно-гігієнічної точки зору.

Матеріали та інструменти

Для виготовлення різноманітних прикрас знадобляться такі матеріали, інструменти та пристосування. Матеріали:

• відходи шкіри;

• тканина для основи панно;

• дріт;

• картон;

• міліметровий папір;

• комплект лекал та лінійок;

• скотч, ізострічка або лейкопластир;

• клей ПВА, «Момент» або спеціальний для шкіри.

Інструменти та пристосування:

• ножиці різного розміру - звичайні, «зигзаг», маленькі манікюрні і обов'язково невеличкі хірургічні із загнутими кінцями;

• шило - різного діаметру, гостре та тупе для проколів;

• пінцет;

• бульки для виготовлення квітів;

• кулькова ручка, крейда чи сухий заточений змилок;

• пензлі для клею;

• запальничка;

• шпильки (для брошки);

• дерев'яні рами;

• зубчасте колесо;

• підкладна дошка;

• швацькі булавки.

Фурнітура:

• бісер, стрази, керамічні намистини тощо;

• тасьма;

• декоративні кнопки.

Технологічні вимоги до роботи зі шкірою

 Якщо роботи будуть виконуватися на швейній машинці, треба дотримуватися таких умов:

1) довжина стібків не менша 3 мм;

2) шви прокладати тільки 1 раз, фіксуючи строчку закріпкою;

3) краще використовувати тефлонову лапку;

4) для проміжних скріплень краще мати фіксуючий олівець.

Кольорове рішення

Перед початком роботи дуже важливо дібрати кольори для свого виробу. Колір відображає почуття людини, покращує настрій. Тому під час створення аксесуарів треба враховувати властивості кольорів. Неможливо дати пораду на всі випадки життя, але треба враховувати властивості світлих та темних кольорів, поєднання відтінків, наближені та контрастні кольори. Тут багатий простір для вашої фантазії, винахідництва, пошуку.

Виготовлення викрійок

Після того, як виконано ескіз, треба зробити його копію, яку можна вирізувати як викрійку. Основний спосіб переведення контуру малюнка - за допомогою різця, можливі інші способи - через копіювальний папір або кальку. Перед розкладкою лекал треба перевірити їх наявність та кількість.

Розкладка викрійок

Розкладка викрійок має проводитися на гладкій поверхні. Треба підготевити все необхідне для роботи: шкіру, викрійки, булавки, ножиці, крейду чи змилок, олівець чи кулькову ручку та лінійку.

Обравши найкращий варіант розкладки з припусками на шви, лекала притримують руками та обводять контури суцільною тонкою лінією крейдою чи змилком, олівцем чи кульковою ручкою.

Лекала знімають, знову перевіряють розкладку та вирізують деталі крою. 

Основні техніки роботи зі шкірою

Є багато різних спеціальних технік роботи зі шкірою: шерфування, випалювання, перфорація, штамповка, гравірування, тиснення, мозаїка, ботик. При виготовленні художнього виробу доцільно поєднувати декілька технік.

Аплікація

Аплікація - це малюнок або орнамент, виконаний оздоблювальними накладними елементами. Аплікацїі наметують, а потім пришивають вручну або на швейній машині швом «зигзаг». При виготовленні панно елементи аплікації можна наклеювати.

Виготовлення окремих деталей

Є багато хитрощів, які допоможуть зробити виріб оригінальним та неповторним. Це - різні ажури та локони зі шкіри, бахрома, китиці, помпони та різні квіти. Це вишукані деталі, які дуже поширені при виготовленні аксесуарів зі шкіри. Вони дуже ефектні в поєднанні один з одним.

Щоб зробити гілочки чи листки, потрібна тільки м'яка шкіра. Треба відрізати вузеньку смужку шкіри або листок (мал. 1 а), зробити надрізи по намічених лініях прожилок і акуратно пінцетом потримати над полум'ям свічки або запальнички, повертаючи в різні боки (мал. 1 б). Шкіра нагрівається і починає коробитися. У цей момент треба спіймати потрібний вигин шкіри (мал. 1 в). Виготовлені елементи приклеюють або нашивають на основну деталь. При оформленні листків використовують і бульки - пристосування для виготовлення квітів. Їх нагрівають та видавлюють на зворотному боці листка лінії прожилок.

Обробити

Мал. 1

Вузькі смужки шкіри закручують по спіралі за допомогою ножиць або пінцета. Для виготовлення нарізують цілий клаптик шкіри так, щоб кінчики смужок були гострі й тоненькі, та закручують їх спірально. При виготовленні панно спіральні локони приклеюють до основи, фіксуючи їх. Для аксесуарів локони треба накрутити на спицю й обпалити над свічкою або запальничкою .

Квіточки можна зробити з однієї деталі  або з пелюстків. Серединку закріпити бахромою. Хризантему роблять із цілої смуги шкіри. Для цього нарізують з одного боку бахрому, скручують їі по спіралі та закріплюють клеєм чи нитками.

ІІ. Шкіряна пластика в проектній діяльності

Реалізацію шкіряної технологїі проводжу через проектну діяльність, орієнтовану на застосування й набуття нових знань шляхом самоорганізації учнів. Шкіряну пластику частіше застосовую в колегіальних класах. Молодший ланцюг (5-6-mi класи) виготовляє панно клейовою аплікацією та часткового виконання проекту  

Із великим захопленням учні роблять художні панно , стверджуючи основну тезу сучасного розуміння проектної технологїі: «Усе, що я пізнаю, я знаю для чого це мені потрібно, де і як я можу ці знання застосувати». Процес виконання декоративних виробів розвиває естетичний смак, виховує акуратність. Ці вироби зачаровують. Це красиво, модно, доступно! Чудові перетворення виробів, створення особистого стилю своїми руками при виготовленні біжутерії зі шматочків шкіри - це і є мистецтво.

Своїми руками можна зробите все, що завгодно. Головне включити фантазію і не боятися експериментувати. Завдання вчителя - підтримувати та розвивати маленькі паростки нових ідей, прислуховуючись до дитини та допомагаючи ЇЙ утілювати свою ідею в життя.

Учениці з-го класу повністю виконують проект. Проект - це особливий вид пізнавальної діяльності, який характеризується такими ознаками:

• наявність проблеми, яку потрібно вирішити;

• планування дій для розв'язання проблеми;

• пошук інформації, яка буде оброблена й осмислена;

• виготовлення виробу, який стане результатом цієї діяльності:

• презентація роботи.

У розробці проекту майбутнього виробу бере участь велика кількість спеціалістів - дизайнери, конструктори, технологи, економісти та ін. Завдання вчителя - провести учня по всіх сходинках професійної діяльності, дати дітям можливість відчути себе в ролі кожного професіонала.

Дизайнерські бачення майбутніх моделейаналогів зображуємо ескізами, на яких передаємо загальну форму предмета, колір, вид оздоблення, художні особливості матеріалу.

Треба обгрунтувати вимоги до майбутнього виробу:

• функціональні;

• естетичні;

• технологічні;

• економічні.

Усе це відображується в конструкторсько-технологічній документації.

ІІІ. Етапи виконання проекту зі шкіри

Здавна шкіряні вироби увійшли в наше життя. Це одяг, головні убори, сумки, валізи. Шкіра використовується для виготовлення меблів. Інтер'єр житла прикрашають витворами зі шкіри - панно. Жінки доповнюють свій одяг аксесуарами зі шкіри: пояси, сумки, браслети, кольє, кулони, кліпси.

Мета: багато шкіряних виробів продається у торговельній мережі. Але ж вони занадто дорогі. А . ще серед цього різноманіпя хотілось би побачити щось оригінальне, таке, чого немає ні в кого, чим можна здивувати друзів, знайомих, батьків.

Замислившись над цією проблемою, вирішили спроектувати і виготовити настінне панно з урахування ергономічних, функціональних, естетичних, економічних вимог. Так виник образ майбутнього виробу.

Завдання проекту

1. Збір інформації, вивчення вихідних даних, прогнозування кінцевого результату.

2. Пошук і розробка ідеї задуму проектної моделі.

3. Аналіз виробів-аналогів і вибір робочого варіанта.

4. Проведення міні-маркетингових досліджень.

s. Розробка конструкторсько-технологічної документацїі.

б. Розрахунок собівартості виробу.

3 історіі

Первісні люди використовували шкури тварин для того, щоб захистити себе від мінливостей погоди. Проте жив такий одяг недовго, на нього згубно діяла волога та перепади температури. Власне, саме тому лише невелика частина шкіряних предметів, виготовлених стародавніми майстрами, дійшла до наших днів. 3 часом люди навчилися продовжувати життя шкурам: під час розкопок в Египті та Месопотамії, які відносяться до V ст. до Н.е., археологи виявили зображення на стінах. які відображали процес обробки шкур. 3берігали шкури, висушуючи ЇХ У розтягненому вигляді на сонці, втираючи в поверхню шкіри жир і добре розминаючи її або комбінуючи ці .два примітивні способи дублення. Так з'явилася натуральна шкіра, з якої виготовляли одяг, взуття, посуд та інші предмети вжиткового призначення. У сучасному житті вироби зі шкіри - це ще й художні вироби, які відповідають естетичним потребам і стають прикрасою нашої оселі та нашого гардеробу. 

Етапи виroтовлeння виробу

1. Ознайомлення з технологією завдання:

 - вибір форми моделі;

- пошук ідеї;

- прогнозування результатів;

-вибір,

- конструкція;

- матеріали та інструменти;

- технології.

2. Виконання завдання:

- планування технологічного процесу;

- виконання технологічних операцій.

3. 3ахист проекту: - самооцінювання;

- взаємооцінювання; - оцінювання вчителя.

Вироби-анaлоги

1. Панно з мушель на сітці з великими вічками.

2. Панно з гyдзиків.

3. Панно з богемського бісеру.

Основні вимоги до виробу :

1.Конструктивні:

- зручність. міцність. надійність;

- складність побудови конструкціі;

- відповідність конструкції.

2. Технологічні:

- оригінальність застосування та поєднання матеріалів;

- їхня довговічність;

- складність і обсяг виконання робіт.

3. Естетuчні:

- оригінальність;

- композиційна завершеність виробу.

4. Екoлогічні: вибІр екологічно чистих матеріалів.

5. Економічні:

- доцільність даного виробу на ринку;

- невелика собівартість.

Вибір технологій

1. Технологія виготовлення основи.

2. Технологія розмічання.

З. Технологія розкроювання.

4. Технологія ручної обробки деталей виробу.

5. Технологія склеювання.

б. Технологія складання виробу.

7. Технологія оздоблювальних робіт.

Добір матеріалів

1. Для основи:

• ряднина або інша текстильна тканина;

• картон.

2. Для деталей панно: відходи натуральної шкіри кількох видів.

А Примітка.

Шкlру, з якою ми стикаємося в побуті, виробляють найчастіше зі шкур великої рогатої худоби: коней, свиней, овець, оленів. Рідко, але можна зустріти вичинену шкіру крокодила, зміі, риби. Виготовляють шкіряну сировину і з морських тварин: моржа, тюленя, кита. Найбільш цінними є шкури великої рогатої худоби. Вони поділяються на декілька видів: сириця, пергамент, слизок, опойок, виросток. напівшкіра, бичок, яловка, бичина, бугій або буйвол, шевро, шеврет, шагрень, лайка, замша, велюр, спілок, юхт, підкладкова шкіра, штучна шкіра.

3. Для оздоблення: бісер.

Добір інструментІв

1. Для розмічання: олівець або змилок, ручка кулькова.

2. Для розкроювання: ножиці середні та із загнутими кінчиками.

З. для обробки деталей: свічка, запальничка, бульки

4. Для склеювання: nензлики для клею.